Відновлення Ааронового священства

У серії листів, опублікованих у 1834 році, Олівер Каудері записав найпершу детальну розповідь про явлення Івана Христителя йому та Джозефу Сміту у 1829 році у Гармоні, шт. Пенсільванія. Згідно з розповіддю Каудері, до візиту Івана Христителя призвів переклад уривка з 3 Нефій, де описувалося, що Ісус Христос надав Своїм давнім апостолам повноваження христити. Обом чоловікам стало цікаво, чи належним повноваженням виконувалися хрищення протягом століть. У пошуку відповідей на ці запитання вони підійшли до прихованого від сторонніх очей місця неподалік домівки Джозефа, щоб запитати у Бога. “Голос Викупителя промовив до нас, — згадував Каудері, — й ангел “зійшов, зодягнений славою, і передав нам послання, яке ми очікували з хвилюванням”¹.

Зображення

Іван Христитель покладає руки на голову Джозефа Сміта, який стоїть на колінах, і біля нього на колінах стоїть Олівер Каудері

Обидва чоловіки свідчили, що вони стали на коліна перед ангелом, який потім “покла[в] свої руки на нас” і сказав: “Вам, мої товариші у служінні, в імʼя Месії я дарую священство Аарона”. Хоча тепер у них було повноваження христити один одного водою, ангел проголосив, що це священство не давало їм повноважень давати дар Святого Духа. Ангел запевнив їх, що “сила покладати руки для надання дару Святого Духа” прийде “в належний час”. Він сказав, що він — Іван, той, “кого називають у Новому Завіті Іваном Христителем, і що він діє під керівництвом Петра, Якова та Івана, які мають ключі священства Мелхиседека”. Джозеф Сміт та Олівер Каудері сказали, що це сталося з ними 15 травня 1829 року². Коли видіння закрилося, вони пішли до річки Сасквеганни, що протікала неподалік, і охристили один одного.

Детальні розповіді Джозефа Сміта й Олівера Каудері від першої особи були записані через кілька років після явлення Івана Христителя, але як опубліковані, так і неопубліковані джерела, записані незабаром після самої події, підтверджують їхні спогади. Наприклад, у немормонській газеті було опубліковано твердження Каудері, що він отримав від ангелів-посланців доручення служити лише через кілька місяців після публікації Книги Мормона³ . Пізніше Джозеф Сміт пояснив, що спочатку він та Каудері не хотіли ділитися подробицями того, що з ними сталося, через “дух переслідування”, який панував у тій місцевості⁴.

Публікація розповіді Каудері від 1834 року була однією з перших спроб Джозефа записати й опублікувати повну історію Церкви. У своїй першій записаній історії, створеній в Огайо у 1832 році, Джозеф пообіцяв описати важливі перші події, включно з отриманням “святого Священства” через служіння ангелів⁵ . Спроби опублікувати цей рукопис спочатку відкладалися, коли натовп зловмисників зруйнував друкарський верстат Церкви в Індепенденсі, шт. Міссурі, у 1833 році, а сама історія пройшла кілька редакцій та включалася в різні збірки за життя Джозефа Сміта. Під скеруванням Джозефа писарі пізніше поєднали розповідь Каудері з додатковою інформацією, наданою Джозефом, у те, що сьогодні міститься у 13 розділі Учення і Завітів та у Дорогоцінній Перлині (Джозеф Сміт — Історія 1:68–72)⁶.

Хоча словосполучення Aаронове священство не використовувалось в одкровеннях Джозефа Сміта до 1834 року, поняття про менше священство по відношенню до більшого, тобто вищого, священства згадується як у Біблії, так і у Книзі Мормона⁷. У перекладі Джозефа Сміта книги Вихід (в рамках його натхненного перекладу Біблії) влітку 1832 року, згадується поділ між більшим і меншим священством⁸. В одкровенні, отриманому Джозефом Смітом наступного вересня, пояснюється, що менше священство, яке давалося “Ааронові та його сімені”, стосувалося “підготовчої євангелії; тієї євангелії, яка є євангелією покаяння, і хрищення, і відпущення гріхів, а також законом плотських заповідей”⁹.

Коли Джозеф Сміт та Олівер Каудері щойно організували Церкву на початку 1830 року, вони розподілили обов’язки серед кількох чинів за порядком, який згадувався у Біблії та Книзі Мормона. Ці чини були подібними до тих, які були в інших церквах на той час, які також зазвичай організовували свої громади за зразками з Нового Завіту і у яких були такі чини, як диякони, вчителі, священники, старійшини та єпископи¹⁰. Спочатку ці чини у новоствореній Церкві не прив’язувалися до Ааронового чи Мелхиседекового священств. З часом у додаткових одкровеннях Джозеф Сміт отримав настанови про те, як узгодити організацію Церкви з владою священства, і станом на 1835 рік чини та обов’язки були більш чітко організовані під владою Ааронового та Мелхиседекового священств¹¹.

Пов’язані теми: Відновлення Мелхиседекового священства, Переклад Книги Мормона