Історія Церкви
Назва Церкви

“Назва Церкви”, Теми з історії Церкви

“Назва Церкви”

Назва Церкви

У Книзі Мормона розповідається, що коли Ісус Христос відвідував нефійців, то навчав, що Церква має називатися Його іменем. Ті, хто охристився в ім’я Христа, ставали частиною “церкви Христа” (3 Нефій 26:21; див. також 27:8). У Новому Завіті Павло називає перших християн “святими” (Ефесянам 1:1; 2 Коринтянам 1:1). Вірячи, що вони живуть незадовго до Другого пришестя Ісуса Христа, члени відновленої Церкви Христа назвали себе “святими останніх днів”, щоб відрізнити себе від святих у минулі часи.

Церква Христа (1829–1834)

Навіть ще до того як Церкву було організовано, Олівер Каудері запропонував назвати Церкву так, як її було названо у Книзі Мормона — “Церква Христа”.1 У день, коли Церкву було організовано, Джозефа Сміта, відповідно до одкровення, було покликано стати “старійшиною цієї Церкви Христа”.2 Відтоді в ранніх одкровеннях Церкву неодноразово називали “Церквою Христа”, а її членів — “святими”.3

Церква Святих Останніх Днів (1834–1838)

Відновлена Церква Христа була не єдиною групою віруючих християн, яку називали “Церква Христа”. Деякі конгрегаціональні церкви в Новій Англії називали себе таким чином, і християни іноді називали себе як спільноту церквою Христа. Щоб допомогти святим відрізняти себе від інших християн, старійшини на конференції в Кертленді, штат Огайо, проголосували 3 травня 1834 року за зміну назви Церкви на “Церква Святих Останніх Днів”.4 Нова назва не тільки внесла ясність, але й дистанціювала Церкву від термінів “мормон” і “мормоніт”, якими користувалися противники Церкви.5

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів (1838)

Навіть після цієї зміни члени Церкви час від часу використовували попередню назву Церкви або поєднували стару і нову назви, утворюючи змішану назву: “Церква Христа Святих Останніх Днів”.6 Невдовзі після того як святі останніх днів оселилися у Фар-Уесті, штат Міссурі, в одкровенні було поєднано обидві попередні назви в новій назві: “Бо так буде Мою Церкву названо в останні дні, а саме: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів”.7 Ця назва залишилася офіційною назвою Церкви до наших днів.

Сучасний формат: The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints — Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів

Хоч сама назва зберігалася і після 1838 року, у публікаціях, на бланках, у юридичних документах і на громадських форумах різні її формати циркулювали аж до ХХ-го століття. Протягом більшої частини цього часу правопис англійської мови не був стандартизованим, навіть у видавництвах газет і книг.8 Після смерті Джозефа Сміта кілька груп, що відокремилися від Церкви, використовували термін “Святі Останніх Днів”, а деякі церкви зберігали назву Церкви, отриману через одкровення 1838 року.9 Британської норми щодо дефісу та використання малої літери d у “Latter-day Saints (Святих Останніх днів)” найчастіше дотримувалися у матеріалах, виданих Церквою в Юті, і ця назва була досить поширеною ще в 1851 році, хоч офіційно її стандартизували лише через століття.10 За дорученням Першого Президентства Джеймс Е. Талмейдж підготував у 1921 році нове видання Учення і Завітів і, подаючи назву Церкви в розділі 115, Талмейдж написав у середині вірша артикль “The” з великої літери, відхиляючись від формату в томах Історії Церкви, які він використовував як вихідний текст.11 У 1957 році під час зборів з фінансових питань Дж. Рубен Кларк молодший, другий радник у Першому Президентстві, запитав про узаконений формат назви Церкви й отримав відповідь, що інші провідники стандартом вважають назву у виданні Учення і Завітів 1921 року.20 У 1966 і 1967 роках комітет, який складався з редакторів церковних відділів і видань, підготував довідник, що містив вимоги до стилістики, відповідно до яких мав використовуватися однаковий формат назви “The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)” для всіх матеріалів, за якою мала бути ідентифікована Церква. На документах внутрішнього обігу і в довідниках зі стилістики, основою яких був первинний довідник зі стилістики, зберігався цей формат і надалі.23

До початку ХХ-го століття багато святих останніх днів називали себе, “мормонами” і “LDS (СОД)”. Терміни “Мормонська Церква” і “Церква СОД” згодом увійшли у вжиток і часто використовувалися провідниками, членами і нечленами Церкви. У 1960-х і 1970-х роках провідники Церкви почали наголошувати саме на використанні назви Церкви, даної через одкровення, або короткої її назви “Церква Ісуса Христа” замість інших прізвиськ.24 У 2001 році Перше Президентство повторно наголосило на тому, як важливо користуватися назвою Церкви, даною через одкровення, вважаючи це частиною “нашого обов’язку проголошувати ім’я Спасителя по всьому світу”.26 У 2018 році Президент Рассел М. Нельсон очолив перевірку використання та формату назви Церкви в усіх Церковних організаціях і відділах та запропонував святим останніх днів й широкій громадськості пам’ятати правильну назву, коли йдеться про Церкву та її членів.28

Пов’язані теми: Збори, присвячені заснуванню Церкви Христа

Примітки

  1. “Appendix 3: ‘Articles of the Church of Christ’, June 1829”, Historical Introduction, josephsmithpapers.org.

  2. “Revelation, 6 April 1830 [D&C 21]”, in Revelation Book 1, 29, josephsmithpapers.org.

  3. Див. “Articles and Covenants, circa April 1830 [D&C 20]”, in Painesville Telegraph, vol. 2, no. 44 (Apr. 19, 1831), 4, josephsmithpapers.org; “Revelation, 9 February 1831 [D&C 42:1–72]”, 1, josephsmithpapers.org; “Revelation, February 1831–A [D&C 43]”, in Revelation Book 1, 69, josephsmithpapers.org; “Revelation, circa 7 March 1831 [D&C 45]”, in Revelation Book 1, 74, 75, josephsmithpapers.org.

  4. “Communicated: Minutes of a Conference of Elders”, The Evening and the Morning Star, vol. 2, no. 20 (May 1834), 160.

  5. “The Mormon Superstition”, Christian Watchman, vol. 14 (May 17, 1833), 79; “Regulating ‘The Mormonites’”, New-York Observer, vol. 11, no. 34 (Aug. 24, 1833), 135; William W. Phelps, “Rise and Progress of the Church of Christ”, The Evening and the Morning Star, vol. 1, no. 11 (Apr. 1833), 167–169.

  6. Doctrine and Covenants, 1835, 3:31, page 86, josephsmithpapers.org; Учення і Завіти 107:59; Latter Day Saints’ Messenger and Advocate, vol. 2, no. 5 (Feb. 1836), 266; Doctrine and Covenants, 1835, header to section 5, page 95, josephsmithpapers.org.

  7. “Revelation, 26 April 1838 [D&C 115]”, in Joseph Smith, Journal, March–September 1838, 33.

  8. Див. Peter Martin, The Dictionary Wars: The American Fight over the English Language (Princeton: Princeton University Press, 2019).

  9. Див. Steven L. Shields, Divergent Paths of the Restoration: A History of the Latter Day Saint Movement, 4th ed. (Los Angeles: Restoration Research, 1990), 3–9.

  10. Див. “First General Epistle of the First Presidency of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, from the Great Salt Lake Valley, to the Saints scattered throughout the Earth”, Frontier Guardian, May 30, 1849; republished in Reid L. Neilson and Nathan N. Waite, eds., Settling the Valley, Proclaiming the Gospel: The General Epistles of the Mormon First Presidency (New York: Oxford University Press, 2017), 63.

  11. James E. Talmage, Journal, 11–17 March 1921, Personal Journal vol. 24, James E. Talmage Papers, L. Tom Perry Special Collections, Harold B. Lee Library, Brigham Young University, Provo, Utah; B. H. Roberts, ed., History of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 6 vols. (Salt Lake City: Deseret News, 1905), 3:24; Doctrine and Covenants, 1921, 115:4, page 209.

  12. William F. Edwards, Memorandum to President J. Reuben Clark, Jr., 19 July 1957, J. Reuben Clark Jr. Papers, MSS 303, container 272, L. Tom Perry Special Collections, Harold B. Lee Library, Brigham Young University, Provo, Utah.

  13. “Recommendations of the Committee on the Use of Italics, Abbreviations, Numbers, Quoted Materials That Are Copyrighted, Footnotes and Bibliographies”, October 1966, Church History Library; A Style Guide: Prepared by a Committee Representing BYU, the Church Schools, Priesthood Genealogy Committee, Priesthood Welfare Committee, Sunday School, Relief Society, YMMIA, YWMIA, Primary, Translation Services Department, The Improvement Era, The Children’s Friend, The Instructor, The Relief Society Magazine, Correlation Committees, Deseret Book Company, and Other Agencies of the Church (1967), 2, 12; Style Guide for Publications of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints (Salt Lake City: Corporation of the President of the Church, 1972), 7.15, 7.19–7.23, 7.61; Style Guide for Publications of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 2nd ed. (Salt Lake City: The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 1978), 7.14, 7.26.

  14. Див. Х’ю Браун, in Conference Report, Oct. 1960, 91–95; Marion G. Romney, “We, The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints”, Ensign, May 1979, 50–52.

  15. Лист від Першого Президентства, 23 лют. 2001, цитовано в М. Расселл Баллард, “Важливість імені”. Ensign, лист. 2011, 82.

  16. “Назва Церкви”, 16 серп. 2018, https://newsroom.churchofjesuschrist.org/article/name-of-the-church; Рассел М. Нельсон, “Правильна назва Церкви”, Ліягона, лист. 2018, сс. 87–90.