Рада п’ятдесятьох

Менш як за чотири місяці до своєї смерті у 1844 р. Джозеф Сміт зібрав раду, щоб обговорити запропоновані місця для поселення святих останніх днів у територіях, які на той час були розташовані за межами Сполучених Штатів, наприклад, у Каліфорнії і Техасі. Рада обговорювала не лише те, як церковні провідники керували б цими поселеннями, але й те, як установити політичне царство або створити політично відповідальний уряд у підготовці до тисячолітнього правління Ісуса Христа. Джозеф Сміт та його товариші розглядали цю раду як початок такого царства. Рада складалася приблизно з 50 членів, які зазвичай називали її “Царством Бога” або “Радою п’ятдесятьох”¹.

Джозеф Сміт планував, щоб ця рада функціонувала окремо від Церкви. У той час, як Церква була відповідальною за духовні питання та вічне спасіння дітей Бога, Рада п’ятдесятьох була політичною чи громадською організацією, створеною, щоб “скеровувати людей у цивільних справах”. Багато хто з найближчих товаришів Джозефа входили до складу цієї ради, зокрема, члени Першого Президентства, Кворуму Дванадцятьох Апостолів та вищої ради Наву.² Джозеф також прийняв до складу цієї ради трьох немормонів.

Бажання святих останніх днів закласти основу для створення нового цивільного уряду виникло, зокрема, у відповідь на переслідування, якого вони зазнали у штаті Міссурі. Джозеф Сміт та інші церковні провідники переконалися, що місцеві органи влади, уряди штатів і уряд країни або не бажають захищати права Церкви, як релігійної меншості, або не спроможні це зробити. Однією з важливих цілей цієї ради було вжити заходів, які б захищали “релігійні права і поклоніння” святих останніх днів та інших людей.³ Протоколи зборів ради містять могутні вчення Джозефа Сміта щодо свободи віросповідання. Він говорив, що “нам важливо позбутися будь-якого духу фанатизму та нетерпимості до релігійних почуттів людини”⁴.

Навесні 1844 р. рада зустрічалася часто, щоб підготувати проєкт конституції, сприяти виборчій кампанії Джозефа Сміта, як кандидата на посаду президента Сполучених Штатів, у 1844 р., та визначити потенційні місця для збирання на заході Америки. Після смерті Джозефа Сміта рада збиралася знов у 1845 р. і на початку 1846 р. під проводом Бригама Янга, щоб приймати рішення щодо управління Наву, розбудови дипломатичних стосунків з американськими індіанцями та підготовки святих останніх днів до виходу на захід.

У Юті з кінця 1840-х років і до 1860-х років збори ради проводилися нерегулярно. У 1880 р. Джон Тейлор реорганізував раду, але її збори перестали проводитися ще до того, як завершилося те десятиліття⁵.

Пов’язані теми: Вихід з Наву, Наступність у керуванні Церквою