Школа пророків

У грудні 1832 року Джозеф Сміт отримав одкровення, яке спонукало його заснувати школу для старійшин Церкви у Кертленді¹ . Для описання цієї нової школи Джозеф Сміт і його сучасники використали термін “школа пророків”. Цей термін зазвичай використовувався, щоб описати семінарії у Гарварді та Йелі, а також в інших навчальних закладах, в яких духовенство навчалося перед своїм служінням² . Декому така назва нагадувала про старозавітну “громаду пророків”, серед яких були такі особистості, як Самуїл, Ілля та Єлисей³.

Кертлендська школа пророків

Школа пророків, навчання в якій проходило кожної зими з 1833 по 1836 рік, надавала учасникам як духовну, так і мирську освіту. Вона допомагала їм готуватися до місіонерського служіння й обіцяного “обдарування силою”, яке мало статися після завершення будівництва Кертлендського храму⁴ . Перше заняття школи відбулося 22 січня 1833 року у верхній кімнаті магазина Ньюела К. Уітні. Хоча з самого початку у школі мали навчатися чоловіки, щоб підготуватися до місій, жінки також були присутні на перших зборах, де відчули вилив Духа через сильні прояви Святого Духа, а також мовлення язиками⁵ . Як було наказано в одкровенні, учасники починали збори з формального привітання, і нових членів школи вітали обрядом омивання ніг⁶.

Кімната магазину Ньюела К. Уітні у Кертленді, в якій збиралася школа пророків.

У школі давалися як духовні, так і мирські знання, зокрема вивчалися історія, сучасні події, читання і письмо, математика, мови і опанування доктрини. 27 лютого 1833 року Джозеф Сміт отримав одкровення, відоме як Слово мудрості, під час зборів школи пророків, до отримання якого частково спонукало запитання, поставлене Еммою Сміт⁷. Школа повернулася до навчання взимку 1834 року під назвою “школа для старійшин”⁸. Під час навчальної сесії 1835 року Джозеф Сміт і Сідні Рігдон викладали уроки, основані на теологічних лекціях, відомих як Lectures on Faith (Лекції про віру). Під час сесії 1836 року святі найняли Джошуа Сейксаса, який навчав Лоренцо Сноу в коледжі Оберлін, щоб той виклав курс, присвячений івриту⁶.

Інші школи пророків

Церква використала базову модель Кертлендської школи пророків в інші часи та інших місцях. Коли навчання на першій сесії школи пророків завершилося у квітні 1833 року, Парлі П. Пратт провів літню сесію в Міссурі. У 1867 році Бригам Янг організував школу пророків у штаті Юта, поєднавши її з University of Deseret (Університет Дезерет). Невдовзі школи пророків організовувалися по всій території. Окрім духовного і мирського навчання члени школи брали участь в економічному та цивільному плануванні, коли поселення піонерів намагалися вводити принципи закону посвячення. Джон Тейлор, який став пророком після Бригама Янга, також скликав школу пророків як у Солт-Лейк-Сіті, так і у Сент-Джорджі з 1883 по 1884 рік¹⁰.

Після кінця 19 століття в описанні своїх освітніх ініціатив Церква не використовувала назву “Школа пророків”, але залишалася відданою відкритим через одкровення цілям школи і намагалася у різні способи досягати їх. Церква ініціювала заснування шкіл та вищих навчальних закладів у західній частині Сполучених Штатів та у багатьох інших місцевостях. У міру того, як мирська освіта і навчальні програми стали більш широко доступними, провідники Церкви заохочували святих вступати у навчальні заклади і започаткували програми для підтримки членів Церкви у їхньому прагненні здобути освіту¹¹. Щоб забезпечити духовне навчання і підготовку до служіння на місцях і до місіонерського служіння, Церквою були організовані семінарії, інститути релігії, Центри підготовки місіонерів та запроваджені інші збори і трансляції для навчання провідників. Кожна з цих програм продовжує по-своєму нести спадок Кертлендської школи пророків.

Пов’язані теми: Омовіння ніг, Слово мудрості (УЗ 89), Дар сили