Книга Заповідей

У перші кілька років існування Церкви більшість її членів могла ознайомитися з Господніми одкровеннями, даними Джозефу Сміту лише через рукописні копії на окремих аркушах, які поширювалися серед святих останніх днів. Церковні провідники та місіонери зверталися до цих копій, щоб отримати спрямування та натхнення. Ближче до кінця 1831 року Джозеф скликав конференцію, щоб визначити, чи потрібно видати ці одкровення і як краще це зробити. Він та інші провідники Церкви хотіли забезпечити, що точні копії були широко доступні для членів Церкви. В одкровенні, яке Джозеф отримав на конференції, Господь схвалив зібрання всіх одкровень разом і через одкровення дав передмову до цієї майбутньої книги.¹ Комітет, що називався “Literary Firm” (Літературна спілка), мав наглядати за процесом видання книги.² Святі останніх днів часто називали одкровення “заповідями”, і “Literary Firm” використала це слово в назві збірки: “Книга Заповідей”.

Друк її розпочався в 1832 році в друкарні в Індепенденсі, шт. Міссурі, власником якої був Уільям В. Фелпс. Друк було майже завершено в липні 1833 року, коли зловмисники розграбували друкарню. Кілька cвятих ризикували своїм життям, щоб врятувати аркуші з надрукованим текстом під час того нападу. Члени Церкви як у Міссурі, так і в Кертленді, шт. Огайо, переплели врятовані аркуші в кілька неповних книг, але очікуваний випуск тисяч примірників був зірваний. Провідники Церкви незабаром зробили ще одну спробу надрукувати ці одкровення.³ Їм це вдалося в 1835 році, видавши їх у Кертленді під назвою Учення і Завіти Церкви Святих Останніх Днів, яку святі підтримували як “закон для церкви” і “правило віри та життя за вірою”⁴.

Пов’язані теми: Учення і Завіти