Свідки Книги Мормона

Члени сім’ї Сміта пригадували, як допомагали Джозефу переміщувати пластини або ховати їх від його ворогів. Кетрін, молодша сестра Джозефа, пізніше сказала своєму чоловікові, що вона якось спробувала посунути пластини, покриті тканиною, по столу, але вони були надто важкими. Уільям, брат Джозефа, пригадував: уся сім’я бачила, як Джозеф ніс пластини у мішку, і вони навіть відчували на дотик їхні контури крізь полотно. Емма, дружина Джозефа, сказала своєму синові, що вона відчувала на дотик краї пластин і гортала їхні сторінки, але самих пластин ніколи не бачила. Сара Бредфорд Паркер, сусідка Люсі Мак Сміт в Огайо, якось спитала у Люсі, чи бачила та пластини. Люсі, за словами Паркер, відповіла, що “їй не було дано їх бачити, але вона піднімала їх і тримала їх в руках”³ . Більш того, Девід і Джон С. Уітмери між 1877 і 1888 рр. дали кілька інтерв’ю, в яких заявили, що ангел явився їхній матері, Мері Уітмер, і показав їй пластини⁴.

У той час, як у свідченні Восьми свідків наголошувалось на відчутній на дотик реальності пластин, Троє свідків мали ще один обов’язок — свідчити, що їхній досвід у ролі свідків та сам переклад були уможливлені силою Бога. В одкровенні, отриманому в червні 1829 р., Трьом свідкам давалися конкретні настанови щодо їхнього свідчення про пластини. Господь повелів: “Свідчити, що ви побачили їх, саме так, як Мій слуга Джозеф Сміт молодший побачив їх; бо Моєю силою він побачив їх”. В одкровенні далі пояснювалось, що “це через вашу віру ви побачите їх”⁵ . Відповідно до цього, Девід Уітмер свідчив, що він бачив пластини “через дар Божий і силу Божу”.

У 1838 р. невдоволений член Церкви Стівен Бернетт заявив, що Мартін Гарріс заперечив, що бачив пластини “своїми природними очима”. Цитуючи слова одкровення, Бернетт стверджував, що бачити через силу Божу означає, що свідки бачили пластини лише “у видінні або в уяві”. Гарріс відчув, що його слова витлумачили неправильно, і відразу спробував прояснити своє попереднє висловлювання. Хоча йому було важко передати словами цей незвичайний досвід, він заявив, як повідомив Бернетт, що бачив пластини так, наче “бачив місто крізь гору”⁶.

Багато християн у дні Гарріса вірили, що засвідчувати божественне фізичними відчуттями було небезпечно або неможливо. Це вірування походило з розповідей у Біблії. Наприклад, у Старому Завіті, ізраїльтян, які заглядали у ковчег завіту без належного дозволу, було знищено. Зазвичай, Божа присутність була прихована за завісою або хмарою диму, щоб захистити очі тих людей, які не були духовно підготовленими⁷. В одному з перших одкровень, отриманих Джозефом Смітом, подібним чином підтверджувалось, що люди не можуть бачити Бога своїми “природними очима” і залишитися живими. Втім вони можуть стати очевидцями Його слави, побачивши “духовними очима”, якщо цих людей буде змінено або “оживлено Духом Бога”⁸.

Мартін Гарріс вважав свій досвід перебування у присутності ангела і давнього літопису в якості свідка саме таким божественним проявом, подібним до видінь Джозефа Сміта. Знаючи про суворі застереження з Писань, він часто говорив про почуття власної невідповідності, яке виникло у нього, коли він, як свідок, бачив пластини. Упродовж років він використовував різні фрази, щоб описати цю надзвичайну подію. Коли різні інтерв’юєри настійливо просили його уточнити, чи буквально він бачив пластини, він говорив, що бачив їх як “духовним оком”, наголошуючи на незвичайній і священній природі тієї події, так і своїми фізичними відчуттями⁹. “Настільки певно, як те, що ви стоїте там і бачите мене, — наполягав він в одному з інтерв’ю, — настільки ж певно я бачив ангела із золотими пластинами в його руці”¹⁰. Девід Уітмер подібним чином описував і духовну, і фізичну складові того, що він бачив як свідок. “Звичайно, ми були в дусі, коли ми це бачили, бо жодна людина не може бачити лице ангела, окрім як духовним баченням, — пояснив він, додавши, — але ми також були в тілі, і все було настільки ж природним для нас, як і в будь-який інший час”¹¹.

Зображення

портрет Мартіна Гарріса

Кожен з Трьох свідків неодноразово свідчив про свій досвід очевидця в опублікованих заявах, інтерв’ю та під час приватних розмов. Не всі з розповідей цих свідків є однаково надійними джерелами. Деякі з них — це результат інтерв’ю, що брали люди, які вороже ставилися до свідчення цих свідків. Інші були записані через роки або десятиліття після принесення свідчення. Хоча повідомлення про їхні заяви відрізняються у деяких подробицях, в цілому вони узгоджуються між собою, і в них чітко дотримано настанов, даних у цьому одкровенні¹².

Попри розбіжності з Джозефом Смітом, через які шляхи кожного з Трьох свідків розійшлися з Церквою (Каудері та Гарріс пізніше повернулися до неї), вони продовжували підтверджувати своє свідчення як свідки протягом усього свого життя¹³. Кожен з Восьми свідків так само підтверджував своє свідчення стосовно огляду пластин, хоча дехто з них зрештою залишив Церкву. Спільна вагомість їхніх численних заяв, які вони робили протягом багатьох років і, незважаючи на те, що їхнє ставлення до Джозефа Сміта й Церкви змінювалося, є могутнім свідченням достовірності заяв, які вони оприлюднили у Книзі Мормона.

Пов’язані теми: Переклад Книги Мормона, Мартін Гарріс консультується з вченими, Ангел Мороній