Ангел Мороній

У 1823 році ангел на ім’я Мороній явився Джозефу Сміту і розповів про існування стародавніх літописів, вигравіюваних на пластинах, захованих на пагорбі поблизу його дому. Мороній, останній хранитель стародавнього літопису, який вписав свої вчення на пластини, кілька разів являвся Джозефу в період між 1823 та 1829 роками. Він скеровув і наставляв Джозефа в отриманні пластин і перекладі з них. Хоча люди розповідають про появу цього ангела, як про щось фантастичне й сенсаційне, розповіді Джозефа Сміта є простими, реалістичними й послідовними. Підготовка Джозефа до ролі пророка почалася з Першого видіння, але його перші послідовники зазвичай вважають, що початком покликання Джозефа було відвідування його Моронієм¹.

Зображення Моронія, який являється Джозефу Сміту, художник С. С. А. Крістенсен.

Поява ангела була першим видінням Джозефа Сміта, занесеним до історичних матеріалів. У 1830 році в одкровенні проголошувалося, що ангел “з обличчям, подібним до блискавиці”, явився Джозефу і “надав йому силу . . . перекладати книгу”.² У викладі цієї історії в 1832 році сказано, що Господь “показав мені небесне видіння, і ось ангел Господній зійшов і стояв переді мною”.³ В цих та інших перших розповідях, які стосувалися цього посланця, його називали просто “ангел”.⁴ У 1835 році в одкровенні, опублікованому в Ученні і Завітах, Джозеф ідентифікує цього ангела як Моронія, персонажа з Книги Мормона.⁵ Його чітка заява про те, ким є ангел, з’явилася в 1842 році в листі до святих: “І знову, що ми чуємо? Добру новину з Кумори! Моронія, ангела з небес, який проголошує здійснення слів пророків — про книгу, якій належало відкритися”⁶.

Ці розповіді не залишають двозначності стосовно особистості ангела, але один дуже важливий документ ускладнював картину. У найпершому рукописі канонізованої розповіді про відвідування Моронія (Джозеф Сміт — Історія 1:30–53) йдеться про ангела на ім’я “Нефій”⁷. Це посилання, вірогідно, спочатку було зроблено діловодом Джозефа Сміта, Джеймсом Малхолландом, який у 1839 році почав поєднувати різні рукописи історії Джозефа Сміта в одну розповідь. Докази свідчать про те, що Малхолланд писав не під диктовку Джозефа, а працював з джерелами, які мав, але які до нас не дійшли. Малхолланд міг легко заплутатися в тому, ким саме був той ангел, оскільки в багатьох розповідях Джозефа, які існували до написаної Малхолландом чернетки документа, не згадувалося ім’я того ангела.

Перші опубліковані версії історії Джозефа Сміта, а також інші розповіді, в яких згадується ангел “Нефій”, — усі вони основуються на чернетці Малхолланда. Внаслідок цього і “Нефій”, і “Мороній” з’являються в публікаціях у 1840-х і в 1860-х роках. Бригам Янг підозрював, що причиною такої ситуації є описка, і призначив церковних істориків, які мали дослідити цю справу. Проглядаючи інші розповіді Джозефа Сміта, в яких ідеться про ангела, вони дійшли висновку, що ім’я “Нефій” слід замінити на “Мороній”, і внесли виправлення в рукопис самого Малхолланда⁸. Не існує жодних доказів того, що Джозеф Сміт коли-небудь називав того ангела “Нефієм”.

Статуя ангела Моронія на шпилі Солт-Лейкського храму невдовзі після того, як її було встановлено.

Поява Моронія стала символом початку Відновлення, і статуї ангела Моронія тепер прикрашають шпилі більшості храмів святих останніх днів. Ці статуї ведуть свою історію з 1892 року, коли понад 50 000 святих зібралися разом, щоб стати свідками встановлення замкового каменя на Солт-Лейкському храмі. Під час тієї церемонії Президент Уілфорд Вудрафф натиснув на електричний вмикач і машина опустила гранітний вінцевий камінь на його місце. Пізніше того дня робітники встановили на найвищому шпилі покриту сусальним золотом мідну статую ангела. Хоча дехто вважає, що це ангел Гавриїл, а інші, — що це “інш[ий] Ангол, що летів серед неба”, про якого ідеться в Об’явленні 14:6, майже всі святі останніх днів з часу тієї церемонії встановлення вінцевого каменя вважають, що це статуя ангела Моронія⁹.

Пов’язані теми: Переклад Книги Мормона; Золоті пластини