Ілайджа Ейбл

Ілайджа Ейбл (іноді прізвище Ейбл пишуть як Ейблз) був афро-американським членом Церкви у її перші роки існування. Він був добре відомим, як один з кількох темношкірих чоловіків, які були висвяченні у чин священства за життя Джозефа Сміта.

Дуже мало відомо про перші роки життя Ейбла. Він народився у Меріленді десь між 1808 і 1812 роками в сім’ї Ендрю і Делайли Уільям Ейбл. Один з предків Ейбла, імовірно з батькового боку, був темношкірою людиною¹.

Ейбл виріс в американському суспільстві, яке було поділено за расовими ознаками. Південні штати підтримували рабство людей африканського походження; північні штати визнали рабство незаконним, хоч білі мешканці північних штатів зазвичай вважали темношкірих соціально нижчим прошарком суспільства, а міжрасові шлюби часто відносилися до розряду протизаконних. Однак відновлена євангелія призначалася для всіх, “чорн[их] і біл[их], зв’язан[их] і вільн[их]” (2 Нефій 26:33), й у вересні 1832 р. білий член Церкви, Єзекіїль Робертс, охристив Ейбла в Огайо, у північному штаті, де темношкірі і білі люди взаємодіяли більш-менш вільно.

Після того, як Ейбл переїхав до Кертленда, місця знаходження головного управління Церкви, історія його життя була схожа на історії інших дорослих членів Церкви чоловічої статі. У 1836 р. Амброс Палмер висвятив його у Мелхиседекове священство, його було омито й помазано у Кертлендському храмі, він отримав патріарше благословення від рук Джозефа Сміта ст., і Зебеді Колтрін висвятив його у сімдесятники. У 1838 р. Ейбл вирушив на місію до штату Нью-Йорк і в Канаду. А після цього він приєднався до основної групи Святих в Наву, штат Іллінойс.

У 1842 р. Ейбл переїхав до Цинциннаті, штат Огайо, де він працював теслею і був активним у місцевій церковній філії. У 1847 р. він одружився з Мері Енн Адамс, чиє походження теж було поєднанням різних рас² . У подружжя було четверо дітей³ . У 1853 р. сім’я Ейблів мігрувала в Юту. Протягом наступних трьох десятиліть Ейбл активно служив у своєму приході в Солт-Лейк-Сіті, працював на будівництві Солт-Лейкського храму і служив на ще одній місії в штаті Огайо.

У 1852 р. за рік до того, як Ейбли прибули до Юти, Бригам Янг публічно оголосив про політику не надавання священства темношкірим чоловікам. У Ейбла залишились його чин священства і положення, але коли він подав прохання Президенту Янгу на дозвіл отримати власний храмовий ендаумент і запечататися до Мері Енн, його прохання було відхилено. У 1879 р. друге прохання від Ейбла було відхилено Президентом Джоном Тейлором⁴ . Ейбл залишився вірним до дня своєї смерті 25 грудня 1884 р.

На початку 20 століття статус Ейбла як темношкірого носія священства було майже забуто. Пізніше історики віднайшли історію висвячення Ейбла, його віри у відновлену євангелію і його служіння серед перших місіонерів Церкви.

Пов’язані теми: Джейн Елізабет Меннінг Джеймс