Канада

Ще до того як було завершено друкування перших примірників Книги Мормона, Соломон Чемберлен, мандрівний проповідник, відвідав сім’ю Смітів поблизу Пальміри, шт. Нью-Йорк, оскільки до нього дійшли чутки про Книгу Мормона. Гайрум Сміт повів Чемберлена до приміщення, де друкувалася книга, і невдовзі Чемберлен вирушив до Верхньої Канади (зараз провінція Онтаріо) з 64 сторінками Книги Мормона та проповідував “усе, що знав стосовно мормонізму”.¹ Проповідування Чемберлена у Канаді — це найперший з відомих випадків проповідування з Книги Мормона. Упродовж наступного десятиліття багато святих останніх днів — зокрема й Джозеф Сміт, його мати Люсі, Олівер Каудері та шестеро з перших Дванадцятьох Апостолів — їздили до Канади проповідувати та виконувати певні церковні доручення².

Проповідуючи біля Торонто в 1836 році, Парлі П. Пратт знайшов невелику групу християн, які шукали церкву, що була б так само “просто організована”, як про це сказано в Писаннях.³ Багато членів тієї групи, зокрема Джон і Леонора Тейлор та Джозеф, Мері, Мерсі Філдінги, були невдовзі охрищені, і Пратт організував у тій місцевості кілька невеликих філій.⁴ Через рік, коли апостоли Гебер Ч. Кімбол і Орсон Гайд почали проповідувати в Англії, до них приєдналися Джозеф Філдінг, Джон Гудсон, Айзек Рассел і Джон Снайдер — усі вони були навернені під час місії Пратта в Канаді⁵.

Починаючи з 1847 року багато з тих 2 000 канадійців, які приєдналися до Церкви, імігрували у західну частину Сполучених Штатів разом з основною масою святих⁶. У 1887 році Чарльз Ора Кард, президент колу в Каче-Веллі, шт. Юта, повів невелику групу святих до Лі-Крік (пізніше Кардстон), пров. Альберта, де вони й осіли⁷. Багато перших поселенців у Південній Альберті, зокрема Кард і його дружина Зіна Янг Кард, були членами полігамних сімей. Після того як Конгрес Сполучених Штатів видав у 1882 році Акт Едмунда, цим святим загрожували штрафи й ув’язнення за неприпинення полігамних стосунків. Внаслідок цього дехто вирішив імігрувати до Мексики та Канади. Альберта була не лише сприятливим місцем для економічного розвитку, але там також було безпечно, оскільки антиполігамні закони США там не діяли, хоча чоловіки, які мали полігамні сім’ї, мали приїхати до Канади лише з однією зі своїх дружин⁸.

Зображення

Освячення Кардстонського храму в Альберті

Упродовж трьох наступних десятиліть велика кількість святих останніх днів мігрувала до Південної Альберти. У 1895 році першим колом, організованим поза межами США, був Кардстонський Альбертський кіл, а в 1923 році у Кардстоні було побудовано храм, який став першим храмом, зведеним поза межами Сполучених Штатів. На той час в Альберті проживало понад 9 500 святих останніх днів у майже 20 мормонських громадах⁹. На кінець 1970-х років коли й місії були організовані в кожній території та провінції Канади¹⁰. Кілька канадійців служили в Церкві генеральними авторитетами та генеральними чинами, зокрема Х’ю Б. Браун і Н. Елдон Теннер служили членами Першого Президентства, а Елейн Л. Джек — генеральною президенткою Товариства допомоги. На 2018 рік понад 195 000 членів Церкви мешкали в цій країні, де було побудовано чи заплановано побудувати храми в Торонто, Галіфаксі, Реджині, Едмонтоні, Монреалі, Ванкувері, Калгарі та Вінніпезі¹¹.