Поселення у Квінсі, штат Іллінойс

Місто Квінсі, штат Іллінойс, найбільш відоме в історії мормонів як місце переселення біженців-святих останніх днів після того, як їх вигнали з Міссурі в 1839 році. Жителі Квінсі вперше зустрілися з мормонами, коли групи святих останніх днів проходили через село на шляху до Міссурі у період між 1834 і 1838 роками. Коли взимку 1838–1839 рр. мормонів було вигнано з Міссурі, тисячі вигнаних святих покинули штат, пішки пройшовши на схід через замерзлу річку Міссісіпі, та тимчасово оселилися в Квінсі. Ще до початку сезону поромних переправ, коли вже потеплішало, прибували ще й інші святі, перепливаючи через річку яликами, каное чи невеликими човнами. З прибуттям мормонських біженців населення Квінсі зросло з 800 чоловік у 1835 році до 2 300 чоловік у 1840 році.

Демократична асоціація Квінсі публічно засудила жителів Міссурі за їхню несправедливість по відношенню до святих і пообіцяла допомогти мормонським біженцям. Вони збирали пожертви, облаштовували житло та координували роботу з іншими місцевими громадами, щоб надати допомогу збіднілим святим. Елайза Р. Сноу прославила щедрість і милосердя містян у своєму вірші “Громадянам Квінсі”, дякуючи “Синам і дочкам доброзичливості” за вдоволення “нагальних потреб пригноблених і бідних”¹.

Протягом наступного року більшість святих, які зупинилися у Квінсі, перебралися на 45 миль вище за течією до Коммерса, штат Іллінойс, де вони заснували місто Наву. На жаль, у 1845 році комітет із Квінсі приїхав до Наву з вимогою, щоб святі залишили штат.

Пов’язані теми: Війна між мормонами і жителями штату Міссурі 1838 р., Наказ про знищення, Наву (Коммерс), штат Іллінойс