Масонство

Жодних відомих масонських документів, датованих до 1400 року, не існує. Найперші записи оповідають історію виникнення масонства в часи Старого Завіту. Найдавніші збережені протоколи масонських лож датуються приблизно 1600 роком і в них вказується, що організація займалася головним чином упорядкуванням справ каменярства. З пізніших протоколів видно, що ложі поступово заповнили люди, які не були каменярами. Ці члени перетворили організацію з ремісничої гільдії на братство.

Масони розповідали історію про те, як їхні давні предки навчилися каменярству, застосовували його, будуючи храм Соломона, захищали місце розташування храму та суворо зберігали знання про своє ремесло у таємниці.³ На той час, коли жив Джозеф Сміт, межі між ранньою європейською історією масонства та його основоположними міфами і традиціями давно вже стерлися. Ритуали масонства у своєму вигляді виникли в ранній сучасній Європі.⁴ Ззовні ці церемонії мають схожість з релігійними обрядами в багатьох культурах, давніх і сучасних⁵.

Пік популярності масонства у Сполучених Штатах припав з 1790 по 1826 рік. Видатні батьки-засновники США Джордж Вашингтон і Бенджамін Франклін були масонами, а відомі політики, такі як Ендрю Джексон і Генрі Клей, пізніше належали до братства⁶. Незважаючи на це, деякі американці в часи Джозефа Сміта були стурбовані таємничими та винятковими особливостями масонства⁷ Ці “антимасони” створювали товариства, видавали газети і на певний час організувалися в національну політичну партію⁸. Незважаючи на цей рух, таємні товариства, такі як масони, процвітали у Сполучених Штатах, а масонські ложі були створені в більшості великих громад⁹.

У грудні 1841 року 18 мормонів-масонів організували ложу в Наву. Наступного дня Джозеф Сміт та ще 40 інших людей звернулися з проханням прийняти їх у цю ложу. 15 березня 1842 року Великий Майстер штату Іллінойс Абрахам Джонас дав дозвіл на організацію ложі в Наву, призначив в ній урядників і через ритуал посвятив Джозефа та Сідні Рігдона у ступінь “Учень” на верхньому поверсі Джозефового магазину з червоної цегли. Наступного дня Джонас надав Джозефу та Сідні вищий ступінь “Підмайстер” і підвищив їх, надавши ступінь “Майстра”¹⁰. В історичних джерелах немає пояснення, що спонукало Джозефа Сміта приєднатися до масонів. У багатьох місцевостях тодішньої Америки найважливішими виборними посадовими особами також були масони. Приєднавшись до масонів, Джозеф, можливо, припускав, що він увійде до того кола, де матиме союзників, які допомогли б йому мати політичний вплив і захист від переслідувань. Після того як його зрадили деякі з його найближчих соратників у Міссурі, Джозефа, можливо, приваблювало те, що у масонстві наголошувалося на конфіденційності та лояльності. Також, ймовірно, що мормони-масони заохочували Джозефа подати прохання, щоб його прийняли в ложу. У будь-якому випадку, Джозеф, як і всі масони, визнав би, що єдиною метою його приєднання було бажання отримати знання і служити іншим¹¹.

Зображення

Масонський зал Наву

Багато святих останніх днів приєдналися до ложі в Наву, яка незабаром стала найбільшою в штаті. Таке швидке зростання змусило багатьох масонів запідозрити, чи не стануть мормони домінувати в цій організації в Іллінойсі. Спочатку Велика ложа штату продовжувала керувати ложею в Наву, давши їй час, щоб виправити порушення, яких було допущено в ній під час прийому нових членів, але в жовтні 1843 року вона відкликала свій дозвіл на організацію цієї ложі¹². Потім, після мученицької смерті Джозефа і Гайрума Смітів у Картеджі в червні 1844 року, масони-мормони відчули себе обуреними й зрадженими, коли очевидці помітили, що в натовпі зловмисників були масони. Почувши розповідь про смерть Джозефа, деякі члени Церкви подумали, що він, можливо, в свої останні миті життя вигукнув масонський заклик про допомогу, що посилило відчуття зради серед святих¹³. Напруженість між святими останніх днів і масонами в Іллінойсі та навколишній місцевості продовжувала загострюватися, і в жовтні 1844 року Велика ложа розірвала всі зв’язки з ложею в Наву та її членами. Проте масони в Наву продовжували самостійно керувати своєю ложею до 1846 року, коли святі масово покинули Іллінойс¹⁴. Після прибуття до Юти святі останніх днів не засновували нових масонських лож.

3 травня 1842 року Джозеф Сміт залучив кількох чоловіків, щоб підготувати місце в його магазині з червоної цегли, де збиралися масони Наву, аби “підготувати місце для надання ендаументу кільком старійшинам”¹⁵. Наступного дня Джозеф вперше представив храмовий ендаумент дев’ятьом чоловікам, які також усі були масонами¹⁶. Один із цих чоловіків, Гебер Ч. Кімболл, написав про це апостолу Парлі П. Пратту, який був на місії в Англії. “Ми отримали дещо дорогоцінне через Пророка, що стосується священства”, — написав Кімболл про ендаумент, зазначивши, що “ у масонстві існує щось подібне до священства”. Він повідомив Пратту, що Джозеф вважає, що масонство було “взято зі священства, але виродилося”¹⁷. Джозеф Філдінг, інший святий останніх днів, який отримав ендаумент і був масоном, теж зазначив у своєму щоденнику, що масонство “здається, було сходинкою, або підготовкою, до чогось іншого”, маючи на увазі ендаумент¹⁸.

Мормони в Наву, які мали досвід у проходженні масонських ритуалів, а також отримали обряд ендаументу, визнавали подібність між деякими елементами тих двох церемоній, проте вони також свідчили, що ендаумент був результатом одкровення. Уіллард Річардс, коли писав історію про Джозефа Сміта, навчав, що запровадження ендаументу в Наву “скеровувалося через принцип одкровення¹⁹. Джозеф та його однодумці розуміли масонство як інституцію, в якій збереглися залишки давньої істини²⁰. Вони визнавали паралелі між масонськими ритуалами та ендаументом, але на основі свого досвіду, який ґрунтувався на проходженні двох церемоній, дійшли висновку, що обряд був божественно відновлений²¹.

Наголос на схожості стилів навчання та зовнішніх форм масонства і храмового ендаументу приховує значні відмінності в їхній суті. Масонські церемонії заохочують до самовдосконалення, братерства, милосердя та вірності істині заради того, щоб люди ставали кращими, а вони, у свою чергу, зроблять суспільство кращим²². Під час храмових обрядів чоловіки і жінки укладають завіт з Богом виконувати Його закони, щоб досягнути мети — здобути піднесення завдяки Спокуті Ісуса Христа²³. У масонських ритуалах навчання відбувається поступово з використанням інсценізації та символічних жестів і одягу, зміст і значення яких основується на масонських легендах. В ендаументі використовуються подібні навчальні прийоми, проте зміст ендаументу основується насамперед на одкровеннях та натхненних перекладах, даних Джозефу Сміту.

Іншою істотною відмінністю між масонськими ритуалами і ендаументом був доступ до них. У той час як у масонів були суворі вказівки щодо того, хто міг приєднатися до братства, Джозеф Сміт сподівався дати ендаумент “навіть найслабшому зі святих”, щойно “вони будуть готові отримати [його] і буде готове належне місце для [його] надання”²⁴. Тому Бригам Янг та інші чоловіки і жінки, для яких Джозеф провів обряд ендаументу перед своєю смертю, потім провели цей обряд для тисяч святих останніх днів у Наву. Крім того, у більшість масонських груп не приймали жінок²⁵. З іншого боку, Джозеф навчав, що дуже важливо, аби жінки-святі останніх днів отримали ендаумент. Багато жінок у Наву були підготовлені до цього обряду завдяки своїй участі в Товаристві допомоги²⁶.

Існують різні способи того, як зрозуміти зв’язок між масонством і храмом. Деякі святі останніх днів вказують на подібність між форматом та символами ендаументу і масонських ритуалів та багатьох стародавніх релігійних церемоній як доказ того, що ендаумент був відновленням стародавнього обряду²⁷. Інші зазначають, що ідеї та інституції в культурі, в якій перебував Джозеф Сміт, часто сприяли процесу, за допомогою якого він отримував одкровення²⁸. У будь-якому разі ендаумент не просто імітував ритуали масонства. Навпаки, зустріч Джозефа з масонством, очевидно, послужила каталізатором для отримання одкровення. Господь відновив храмові обряди через Джозефа Сміта, щоб навчити глибоких істин про план спасіння і встановити завіти, які дозволять Божим дітям увійти в Його присутність.

Пов’язані теми: Храмовий ендаумент, Смерть Джозефа і Гайрума Смітів