Храм Наву

Святі останніх днів оселилися в Коммерсі (пізніше Наву), штат Іллінойс, у 1839 році після того, як їх вигнали з Міссурі. Їх остаточне вигнання завадило їм завершити будівництво трьох запланованих храмів у Міссурі, але не перешкодило спробувати побудувати місто, центром якого був би храм.¹ У 1840 році було отримано землю для будівництва нового храму в Наву. Будівництво повільно просувалося протягом більш як п’яти років, і на той момент, коли у 1846 році більшість святих покинули Іллінойс , величний храм вже було зведено, значною мірою завдяки праці та коштам, які посвячувалися на це.

Зображення

дагеротип оригінального храму Наву

На церковній конференції у жовтні 1840 року було обрано комітет, в обовʼязки якого входило наглядати за будівництвом храму, і Джозеф Сміт оголосив, що храм буде будуватися за рахунок десятин, отриманих від членів Церкви. Працездатних чоловіків у Наву та місцевостях поблизу нього попросили вносити пожертви своєю працею, щоб допомогти добувати камінь із сусідніх каменоломень і транспортувати його до храму. Багато хто робив пожертви у натуральній формі на храм, а членів Церкви, які жили на великих відстанях, просили вносити пожертви готівкою. Жінки зробили значний фінансовий внесок через участь у зборі пенні. Для виконання оздоблювальних робіт найняли кваліфікованих каменотесів і теслярів, яким платили з отриманих пожертвувань².

І тоді ж, коли будувався храм, Джозеф Сміт отримав одкровення та відкрив нові вчення, які змінили саме призначення храмів святих останніх днів. Джозеф запровадив обряди хрищення за померлих, укладання шлюбів на вічність, а також обряд під назвою ендаумент. Усі ці обряди, як він навчав, мали виконуватися в храмі. Таким чином, окрім того, щоб бути місцем для публічного поклоніння, храм Наву був також призначений для виконання цих священних обрядів. Наприклад, у підвалі встановили купіль, що спиралася на спини 12 дерев’яних волів, для виконання хрищень. У зовнішньому оформленні храму, задуманому Уільямом Віксом у співпраці з Джозефом Смітом, були унікальні різьблені зображення сонць, зірок і місяців, що символізувало вчення та одкровення, які були отримані Джозефом Смітом і стосувалися храму³.

Амбітний будівельний проєкт також вимагав адаптування устрою і політики Церкви, які виявилися стійкими. Перші церковні приходи були створені, щоб сприяти рівномірному розподілу робітників, які сплачували десятину на храм: у Наву було десять приходів і чоловіки в кожному приході жертвували на будівництво храму один робочий день з десяти. Товариство допомоги частково почалося зі спроби організувати жінок, щоб зробити свій внесок у будівництво храму. Вимога сплачувати десятину, щоб мати право відвідувати храм, також бере свій початок в Наву, оскільки святих заохочували сплачувати свою десятину, аби цим довести, що вони гідні використовувати купіль для хрищення або отримати храмовий ендаумент⁴.

Восени 1845 року святі останніх днів зазнали переслідувань і сильного утиску, метою яких було змусити їх залишити штат Іллінойс. Однак вони були сповнені рішучості закінчити будівництво храму, щоб гідні святі могли отримати храмові обряди перед тим, як вирушити на Захід. Вони поспішали завершити будівництво храму і в грудні 1845 року освятили верхній поверх для виконання запечатування шлюбів та проведення обрядів ендаументу. До початку лютого 1846 року понад 6000 святих останніх днів побували в храмі й отримали обіцяний ендаумент.⁵ Більшість із цих святих з благоговінням розповідали про той досвід і відчували винагороду за жертви, на які вони пішли, щоб побудувати храм. “Якби у нас не було віри і знань, якими ми були обдаровані у тому храмі, — зазначала Сара Пеа Річ, — подорож через Великі рівнини “була б схожа на стрибок у темряву”⁶.

Хоча деякі приміщення храму були ще не завершені, 1 травня 1846 року освятили весь храм. Змушені покинути храм, керівники Церкви вирішили продати його, щоб допомогти профінансувати переселення членів Церкви до Великого басейну, але не змогли цього зробити⁷. Храм був спалений невідомим палієм у 1848 році, а кам’яна надбудова в основному була повалена торнадо в 1850 році. У 1999 році Президент Гордон Б. Хінклі оголосив, що храм Наву, штат Іллінойс, буде відбудовано на тому ж місці, де була перша його будівля. Церква ретельно вивчала креслення та фотографії оригінального храму, щоб зовнішній дизайн відповідав оригіналу, а інтер’єр було адаптовано до потреб сучасного храмового поклоніння. Відбудований храм був освячений у червні 2002 року⁸.

Зображення

Вид спереду храму Наву, штат Іллінойс

Пов’язані теми: Кертлендський храм, Храмовий ендаумент, Наву (Коммерс), штат Іллінойс, Хрищення за померлих