Джейн Елізабет Меннінг Джеймс

Джейн Елізабет Меннінг (приблизно 1822--1908 рр.) була однією з принаймні п’яти дітей, які народилися у сім’ї вільної афроамериканської пари в Коннектикуті в часи, коли більшість чорношкірих людей у Сполучених Штатах були рабами¹. У молодому віці вона приєдналася до Конгрегаційної церкви в Нью-Кейнені у 1841 році, але за 18 місяців по тому, взимку 1842--1843 років, вона разом з кількома членами сім’ї охристилася в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Незабаром Джейн та інші члени сім’ї побажали приєднатися до святих у Наву, і тому вони вирушили з Коннектикуту в Нью-Йорк, плануючи подорожувати як на пароплавах, так і на човнах по каналу. Однак, через колір їхньої шкіри, їм не дозволили переправитися на човні і тому їм довелося йти пішки понад 1200 кілометрів. У Піорії, штат Іллінойс, місцева влада підозрювала, що Меннінги могли бути рабами-втікачами, і вимагала показати документи, щоб підтвердити їхній статус вільних людей. Расизм був перепоною, з якою Джейн стикалася до кінця своїх днів.

Діставшись Наву, Джейн швидко встановила дружні стосунки з Джозефом та Еммою Сміт. Вона жила з ними і працювала у них вдома. Одного разу Емма запропонувала удочерити Джейн в сім’ю Смітів через запечатування священства². Джейн відмовилася, не розуміючи незнайомого нового обряду, але вона твердо вірила у пророчу роль Джозефа. “Я знала пророка Джозефа,---свідчила вона пізніше.--- Він був найкращою людиною, яку я коли-небудь бачила на землі. … Я була впевнена, що він був пророком, бо я це знала”³.

Завдяки розмовам з Джозефом і його матір’ю, Люсі Мак Сміт, Джейн більше дізналася про Книгу Мормона та її переклад, а також отримала розуміння храмових обрядів і відчула повагу до них.

Джейн вийшла заміж за Айзека Джеймса, вільного чорношкірого наверненого з Нью-Джерсі. Разом із Сільвестром, сином Джейн, вони залишили Наву в 1846 році, щоб прямувати на захід зі святими. У червні того ж року народився Сайлас, син Джейн і Айзека. Наступного року сім’я перетнула рівнини і прибула в Солт-Лейк-Веллі восени 1847 року. Айзек і Джейн мали ще шестеро дітей, і лише двоє з них пережили Джейн. Так само як і інші перші поселенці в Солт-Лейк-Веллі, Джейн і Айзек наполегливо працювали, щоб забезпечити свою сім’ю. Айзек працював різноробом та інколи був кучером у Бригама Янга, а Джейн пряла, шила одяг і прала, як і раніше в Наву.

Шлюбні проблеми стали причиною розлучення Айзека і Джейн у 1870 році. Пізніше Джейн уклала шлюб з колишнім рабом Френком Перкінсом, який протривав лише два роки, але незабаром її життя знову стало життям одинокої матері та бабусі. Фінансові потреби та смерть трьох дітей змусили Джейн знову почати працювати. Вона виготовляла і продавала мило, а двоє її синів були різноробами. У 1890 році, після 20 років відсутності, Айзек повернувся в Солт-Лейк-Сіті, відновив своє членство в Церкві і налагодив дружні стосунки з Джейн. Коли через рік по тому він помер, поховальна служба відбувалася у неї вдома.

У труднощах життя Джейн і далі продовжувала віддано вірити в учення євангелії і цінувала своє членство в Церкві. Вона жертвувала на будівництво храму і брала участь в роботі Товариства допомоги та Служби молодих панночок при асоціації спільного обмеження⁴. Джейн була щедро наділена дарами Духа, зокрема баченням видінь, снів, зціленням вірою і даром мов. “Моя віра в євангелію Ісуса Христа,---писала вона пізніше у своєму житті,---така ж сильна й сьогодні. Ні, якщо це можливо, навіть сильніша, ніж вона була в той день, коли я охристилася”⁵.

У період з 1884 по 1904 роки Джейн періодично зв’язувалася з провідниками Церкви---Джоном Тейлором, Уілфордом Вудраффом, Зіною Д. Х. Янг і Джозефом Ф. Смітом---і просила дозволу отримати храмовий ендаумент і бути запечатаною⁶. На той час чорношкірим чоловікам і жінкам святим останніх днів не було дозволено брати участь у більшості храмових обрядів. У 1888 році президент колу Ангус М. Кеннон дав Джейн дозвіл на виконання хрищень за її померлу рідню⁷. Згодом, у 1894 році, провідники Церкви дозволили їй за допомогою повірників бути запечатаною у сім’ю Джозефа Сміта в якості прислуги, що було унікальним випадком. Хоча вона й не отримала храмового ендаументу або сімейних запечатувань протягом свого життя, ці обряди були виконані для неї у 1979 році⁸.

Вона померла 16 квітня 1908 року у віці 95 років, завжди залишаючись відданою святою останніх днів. У Deseret News написали: “Мало хто відзначився такою ж вірою й відданістю, як Джейн Меннінг Джеймс, і хоча вона була скромного походження, у неї були сотні друзів і знайомих”⁹.