Вихід з Наву

Між лютим і вереснем 1846 р. тисячі святих останніх днів вийшли з Наву, штат Іллінойс. Попередньої осені провідники Церкви розробили план масового виходу, намагаючись організувати 25 груп зі 100 фургонами у кожної, які б вийшли навесні 1846 р. Однак посилення ворожнечі спонукало Бригама Янга та інших провідників до переговорів про перемир’я восени 1845 р., за умовами якого члени Церкви мали розпочати вихід тієї зими. Між 4 лютого та 1 березня 1846 р. близько 2 000 святих останніх днів на приблизно 400 фургонах переправилися через ріку Міссісіпі до табору в Шугар-крік, штат Айова. Інші 12 000 святих переправилися через неї й потрапили до штату Айова протягом весни та літа, а решта сотень святих розпочали своє переселення у вересні.¹ Члени Церкви уклали завіт, що допомагатимуть бідним, які були серед них, здійснити цей перехід. Провідники Церкви намагалися продати храм у Наву та інше церковне майно, щоб допомогти бідним, але вони не змогли знайти покупця для храму.

Деякі зображення виходу з Наву, зроблені у минулому, наводять на думку, що натовп змусив святих переправлятися через замерзлу ріку Міссісіпі по льоду. Хоча перші групи вирушили в путь раніше запланованої спочатку дати, угода, яку уклали провідники Церкви минулої осені, дозволила запобігти нападам натовпу на святих. Більшість груп мирно перетнули ріку на поромах, хоча деякі з них, могли перетнути ріку по льоду між 25 лютого та 1 березня².

Влітку вороги Церкви у цій місцевості почали з дедалі більшим нетерпінням ставитися до небагатьох святих останніх днів, які залишилися в Наву. Напруженість між місцевими антимормонами та мешканцями Наву — зокрема багатьма немормонами, які співчували тяжкому становищу святих — сягнула свого апогею у вересні 1846 року. Група з кількох сотень озброєних антимормонів напала на мормонських і немормонських захисників міста. Обидві сторони обмінялися кількома залпами з гармат і стрілецької зброї, внаслідок чого загинули щонайменше три людини та кілька десятків було поранено. Один з нейтрально налаштованих комітетів втрутився у ситуацію, щоб домовитися про припинення бою, і решта мормонів та тих, хто симпатизував їм, були змушені швидко покинути місто³.

Більшість святих останніх днів, евакуйованих у 1846 р., дісталися поселення Каунсіл-Блаффс, розташованого на заході штату Айова, але багато хто залишалися розпорошеними по навколишнім місцевостям протягом місяців або років. Лише кілька сімей залишилися у штаті Іллінойс.